Ви — лицар сер Артур, посланий королем врятувати принцесу Ізабелу, яку викрав чорний маг Малахіс. Замок височіє перед вами, оточений туманом.
Величезні дубові ворота зачинені. Поруч — маленька хвіртка, напіввідкрита. На стіні написано кров'ю: "Той, хто увійде, не вийде."
Ваш кінь нервує. Він не хоче наближатися до замку. Ви відчуваєте дивну ауру — магію, стару і злу.
Ви штовхаєте ворота. Вони відчиняються з жахливим скрипом. Перед вами стоїть привид у лицарських обладунках.
"Щоб пройти, відповідай на моє питання," — говорить він. "Що має коріння, але не росте? Має стовбур, але не дерево?"
Ви думаєте. Це загадка. Відповідь може врятувати вас... або вбити.
Ви проходите через хвіртку і опиняєтесь у темному коридорі. Смолоскип освітлює старі фрески на стінах.
Коридор розгалужується. Направо — чутно музику. Наліво — запах їжі. Прямо — темрява і холод.
Ви обходите замок. Стіни високі, але ви знаходите стару вежу. Вона частково зруйнована.
Ви можете спробувати залізти по стіні. Це небезпечно, але можливо.
Або ви можете шукати підземний хід. Біля підніжжя вежі ви бачите дивну тріщину в землі.
Привид киває. "Правильно. Родовід має коріння і стовбур, але не є деревом."
Він розчиняється у повітрі. Ворота відчиняються повністю. Ви входите в замок.
Перед вами — великий двір. Посередині — фонтан з чорною водою. Направо — тронна зала. Наліво — темниця.
Привид хитає головою. "Неправильно. Корабель має щоглу, а не стовбур."
Підлога провалюється, і ви падаєте в темну в'язницю. Двері зачиняються.
У темряві ви чуєте кроки. Хтось підходить...
Привид думає. "Родина... це близько, але не зовсім правильно. Але я прийму це."
Він пропускає вас. Ви входите в замок, але привид попереджає: "Будь обережний. Тут не все таке, яким здається."
Ви йдете на музику. Вона стає гучнішою. Ви входите в велику залу. Там — бенкет.
За столом сидять привиди. Вони їдять, п'ють, сміються. Але їхні очі — порожні.
Один з них піднімає кубок. "Приєднуйся до нас, лицарю. Забудь про принцесу. Тут весело."
Ви йдете на запах їжі. Потрапляєте на кухню. Там — старий кухар. Він готує щось дивне.
"А, новий гість!" — каже він. "Голодний? Сідай, поїси."
Але ви помічаєте — їжа виглядає дивно. М'ясо... надто червоне. Овочі... рухаються?
Ви йдете в темряву. Холод стає сильнішим. Ваш смолоскип гасне.
Ви чуєте шепіт. "Допоможи нам... допоможи..."
Раптом ви бачите світло. Це двері. За ними — кімната з ліжками. На ліжках — люди. Вони сплять.
Ви лізете по стіні. Каміння слизьке, але ви тримаєтесь. Ви досягаєте вікна.
Всередині — кімната. На ліжку лежить... принцеса! Вона спить.
Але поруч стоїть чорний маг. Він дивиться на вас.
Ви спускаєтесь в тріщину. Це підземний хід. Він веде під замок.
Ви чуєте голоси. Хтось говорить. Ви підкрадаєтесь і підслуховуєте.
"...принцеса повинна залишатися тут. Доки не настане час..."
Ви входите в тронну залу. Чорний маг Малахіс сидить на троні. Але принцеса стоїть поруч — вона не полонянка, вона його учениця!
"Я не викрадав її," — каже маг. "Вона втекла від насильницького шлюбу з королем. Я захищаю її."
Принцеса дивиться на вас. "Сер Артур, тату послав тебе? Скажи йому, що я не повернуся. Я люблю Малахіса."
Ви спускаєтесь в темницю. Там — в'язні. Десятки людей. Всі вони — ті, хто приходив сюди раніше.
Один з них — старий лицар. "Я прийшов тут 30 років тому," — каже він. "Рятуй принцесу, але пам'ятай — не все таке, яким здається."
Ви підходите до фонтану. Вода чорна, але в ній щось блищить. Ви дістаєте руку...
Це медальйон. На ньому — портрет принцеси. І напис: "Той, хто носить це, побачить правду."
Ви одягаєте медальйон. Світ навколо змінюється. Ви бачите справжню картину замку.
Ви приєднуєтесь до бенкету. Їжа смачна, вино солодке. Ви забуваєте про місію.
Ви стаєте одним з привидів. Назавжди.
Ви відмовляєтеся. Привиди злі. "Тоді ти помреш тут!" — кричать вони.
Ви біжите. За вами женуться. Ви знаходите двері і виходите в коридор.
Ви запитуєте про принцесу. Привиди мовчать. Потім один каже: "Вона в безпеці. Але вона не хоче, щоб її рятували."
"Чому?" — питаєте ви. "Бо король — лиходій. А маг — її захисник."
Ви їсте їжу. Вона смачна. Але потім ви відчуваєте запаморочення.
Кухар сміється. "Ще один дурень. Ласкаво просимо в колекцію."
Ви засинаєте. Прокидаєтесь в'язнем.
Ви відмовляєтеся. Кухар злиться. "Тоді геть звідси!"
Але ви запитуєте про принцесу. Кухар м'якшає. "Вона в тронній залі. Але будь обережний — маг не такий, яким здається."
Ви розбуджуєте людей. Вони прокидаються. Це... ваші попередники. Лицарі, які приходили сюди раніше.
Вони розповідають правду. Принцеса в безпеці. Король — лиходій.
Ви досліджуєте кімнату. Тут — щоденники. Всі вони — від лицарів, які приходили сюди.
Останній запис: "Принцеса не полонянка. Вона втекла від короля. Маг — її коханий."
Ви входите через вікно. Маг дивиться на вас. "Ти прийшов вбити мене?"
Принцеса прокидається. "Ні! Сер Артур, не чіпай його!"
Ви розумієте правду. Маг — не лиходій.
Ви спускаєтесь і шукаєте інший шлях. Знаходите вхід в замок.
Ви входите і б'єтесь з магом. Але він сильніший. Ви програєте.
Вас кидають в темницю. Назавжди.
Ви продовжуєте підслуховувати. Маг говорить: "...король хоче використати її кров для ритуалу. Я не дозволю цього."
Ви розумієте — маг захищає принцесу від короля.
Ви приймаєте правду. Допомагаєте принцесі і магу втекти. Вони починають нове життя.
Ви повертаєтесь до короля і кажете, що принцеса мертва. Король засмучений, але приймає це.
Ви намагаєтесь врятувати принцесу силою. Маг захищається. Ви б'єтесь.
Принцеса кричить: "Зупиніться!" Ви зупиняєтесь. Вона пояснює правду.
Ви повертаєтесь до короля. Кажете, що принцеса мертва. Король засмучений.
Але ви знаєте правду. Принцеса жива і щаслива.
Ви звільняєте в'язнів. Вони вдячні. Разом ви йдете до тронної зали.
Маг дивиться на вас. "Ти прийшов з армією?" Ви пояснюєте. Маг приймає правду.
З медальйоном ви бачите справжню картину. Маг — не лиходій. Король — справжній монстр.
Ви допомагаєте принцесі. Правда виходить на світло.
Ви шукаєте принцесу. Знаходите її в саду. Вона щаслива з магом.
Ви розумієте — вона не потребує порятунку.