Ви — детектив поліції. Учора вночі з музею викрали діамант "Сльози океану" вартістю 2 мільйони доларів.
Ви приїжджаєте на місце злочину. Вітрина розбита, але сигналізація не спрацювала. Це означає, що злочинець мав код.
Троє підозрюваних: охоронець Іван Петренко, куратор Олена Коваль та прибиральниця Марія Шевченко.
На місці злочину ви знаходите дивну річ — стару монету 1943 року. Вона не належить музею.
Охоронець Іван Петренко нервово курить. "Я нічого не бачив. Моя зміна була з 22:00 до 06:00. О 03:00 я обходив периметр, все було спокійно."
Ви перевіряєте журнали. О 03:15 камера біля вітрини зафіксувала рух, але охоронець каже, що в цей час був на іншому кінці будівлі.
Але ви помічаєте щось дивне — на його черевиках бруд. Такий самий, як на місці злочину.
Куратор Олена Коваль спокійна. "Я була вдома. Мій чоловік може підтвердити. До речі, я знаю, хто це зробив — прибиральниця Марія. Вона мала доступ до ключів."
Ви перевіряєте записи камер. Куратор виходила з музею о 20:00, але поверталась о 23:30 — через годину після закриття.
Чому вона поверталась? Вона каже — забула телефон. Але телефон знайшли в її кабінеті.
Прибиральниця Марія плаче. "Я прийшла о 06:00 ранку, як завжди. Вітрина вже була розбита. Я одразу зателефонувала поліції."
Ви перевіряєте її телефон. Дзвінок у поліцію о 06:17 — все сходиться. Але ви знаходите в її сумці ключ-карту музею.
"Це не моє!" — каже вона. "Хтось підкинув!"
Ви досліджуєте монету. Це німецька монета 1943 року. Дуже рідкісна. Вона коштує тисячі доларів.
Чому вона на місці злочину? Випадковість? Чи це підказка?
Ви перевіряєте записи музею. Ніхто не повідомляв про викрадення монети. Але в колекції музею є така монета!
"Де ви були о 03:00?" — питаєте ви. Охоронець нервує. "Я... я виходив на вулицю. Палити."
"Але камера не зафіксувала, як ви виходили."
Він мовчить. Потім каже: "Гаразд. Я бачив когось. Людину в темному. Вона бігла від вітрини."
Ви арештовуєте охоронця. Але через тиждень знаходять справжнього злочинця — куратора. Охоронця звільняють.
Вашу репутацію підірвано. Вас переводять на іншу посаду.
"Чому ви повертались о 23:30?" — питаєте ви. Куратор нервує. "Я... я забула телефон."
"Але телефон знайшли в вашому кабінеті."
Вона мовчить. Потім каже: "Гаразд. Я поверталась, щоб перевірити діамант. Я хвилювалась за нього."
Ви арештовуєте куратора Олену Коваль. Вона зізнається: "Мені потрібні були гроші. Чоловік хворів, лікування коштувало мільйони."
Вона використала свій код для відключення сигналізації, розбила вітрину і вкрала діамант. Її чоловік дав їй алібі, але камери все зафіксували.
Діамант знайдено в її сейфі. Справу закрито.
"Звідки у вас ключ-карта?" — питаєте ви. Марія плаче. "Не знаю! Хтось підкинув!"
Ви перевіряєте відбитки пальців на карті. Вони... збігаються з відбитками куратора!
Куратор підкинула карту прибиральниці, щоб відвести підозру!
Ви арештовуєте прибиральницю. Вона невинна — ключ-карту їй підкинули. Справжній злочинець тікає з діамантом.
Через місяць його знаходять в іншій країні. Справу закривають.
Ви перевіряєте колекцію музею. Монети немає! Її викрали разом з діамантом.
Але чому злочинець взяв монету? Вона не така цінна, як діамант.
Або... монета була справжньою метою? А діамант — відволікання?
"Це була жінка," — каже охоронець. "Висока, в темному пальті. Я не бачив обличчя."
Жінка! Це звужує коло підозрюваних. Куратор — жінка. Прибиральниця — жінка.
"Мій чоловік хворіє," — каже куратор. "Рак. Лікування коштує мільйони. Страховка не покриває."
Вона плаче. "Я не хотіла красти. Але я не мала вибору."
Ви розумієте — у неї був мотив. Але чи достатньо цього для арешту?
Ви дізнаєтесь, що чоловік куратора хворів на рак. Лікування коштувало мільйони. Вона вкрала діамант, щоб врятувати його.
Чоловік помер тиждень тому. Олена плаче: "Я зробила це для нього."
Ви передаєте справу суду. Олену засуджують, але з пом'якшенням. Діамант повертають музею.
Ви досліджуєте, хто цікавився монетою. Знаходите ім'я — колекціонер Петро Сидоренко. Він приходив в музей тиждень тому.
Ви їдете до нього. Він визнає, що хотів купити монету, але музей відмовив.
"Але я не крав її!" — каже він. "У мене є алібі."
Алібі Сидоренка підтверджується. Він невинний. Але він дає вам нову підказку — бачив куратора біля музею вночі.
Ви арештовуєте куратора. Вона зізнається. Справу закрито.
Ви не знаходите достатньо доказів. Справу закривають. Діамант залишається зниклим.
Але ви знаєте — правда десь поруч. Ви повернетесь до цієї справи.